Інформація про моторошну долю Петра Головка стала одним із перших моїх повідомлень на адресу Українського національного інституту пам'яті. Згодом я опублікував її зміст у Facebook і вирішив ознайомити з нею керівництво Івано-Фраківщини, додавши відповідні посилання на архівні сторінки. Ось копія.
Докладніше
Голові
Івано-Франківської ОДА ГОНЧАРУКУ О.Р.
Вельмишановий Олеже
Романовичу!
Як історик і письменник, я нині шукаю в Галузевому
архіві СБУ цікаві для мене матеріали з історії
діяльності ОУН-УПА у моєму рідному Локачинському районі Волинської області,
та іноді тема заводить мене в інші регіони України. Тож питання, з яким до
Вас звертаюся, стосується саме Вашої області, зокрема розділу роботи НКВС, МГБ,
що офіційно так і значився: «Компрометация…»
Цю трагічну історію я вже опублікував у Фейсбуці, та, очевидно, у Вас її не помітили. Йдеться про активного діяча ОУН Петра Головка, що боровся за нашу свободу під псевдонімом «Аскольд». Ворогові вдалося знеславити його перед вищим керівництвом ОУН й убити нашими ж руками. (Фонд №16, Опис № 01, Справа № 568, стор. 127-128). Петра намагалися умовити через дружину і сестру вийти з підпілля, але він не здався, навпаки, перевів своїх родичів на нелегальне становище. Можна зрозуміти рідних «Аскольда»: вони хотіли зберегти йому життя і самим уникнути Сибіру, але не можна зрозуміти і змиритися з тим, що в статусі зрадника залишається вірний син України! Що його імені досі нема у Мартиролозі загиблих діячів ОУН-УПА, у списку псевдонімів, його не вшановують земляки, його не знають!.. Погодьтеся, то тяжкий гріх. Повернути героєві чесне ім’я ми зобов’язані перед Богом, історією та людьми. Дивіться вкладення.
На все добре!
З повагою – Олекса Палійчук.
Цю трагічну історію я вже опублікував у Фейсбуці, та, очевидно, у Вас її не помітили. Йдеться про активного діяча ОУН Петра Головка, що боровся за нашу свободу під псевдонімом «Аскольд». Ворогові вдалося знеславити його перед вищим керівництвом ОУН й убити нашими ж руками. (Фонд №16, Опис № 01, Справа № 568, стор. 127-128). Петра намагалися умовити через дружину і сестру вийти з підпілля, але він не здався, навпаки, перевів своїх родичів на нелегальне становище. Можна зрозуміти рідних «Аскольда»: вони хотіли зберегти йому життя і самим уникнути Сибіру, але не можна зрозуміти і змиритися з тим, що в статусі зрадника залишається вірний син України! Що його імені досі нема у Мартиролозі загиблих діячів ОУН-УПА, у списку псевдонімів, його не вшановують земляки, його не знають!.. Погодьтеся, то тяжкий гріх. Повернути героєві чесне ім’я ми зобов’язані перед Богом, історією та людьми. Дивіться вкладення.
На все добре!
З повагою – Олекса Палійчук.
14.10.2018.
м. Київ. E-mail...
м. Київ. E-mail...
Немає коментарів:
Дописати коментар