"Ті, хто голосував, наприклад, за "Опозиційний блок"
були менш схильні спілкуватися з інтерв’юерами. А виборці "Свободи",
ймовірно, були більш відверті, і серед них відсоток тих, хто відповів, був
більший" (УП
http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/28/7042507/).
Ось так намагалася керівник фонду
"Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна виправдати різницю у ВО
«Свобода» між екзит-полами і повідомленнями ЦВК. Подивіться, якими винятковими
стали для неї всі виборці "Свободи"! Наче виборці інших партій теж не
були відверті: чогось соромилися чи боялися. Таке нелогічне твердження навряд
чи пасує статечному соціологу.
Певна річ, які
б не були помилки партії "Свобода", вона не могла втратити більшість
своїх виборців. І правильно сказав Ігор Мірошниченко, що "Свобода" не
подобається ні Москві, ні Вашингтону, тож, зрозуміло, нейтралізувати її як
політичну силу взялися тутешні приятелі обох тих центрів. І вже зовсім відкрито
й підло били по "Громадянській позиції", зокрема по її керівнику
Анатолієві Гриценку.
«Свободу»
просто використали. Отримали її надійні 35 голосів, і цією частковою
присутністю партії у владі дали їй «замазатися» об здачу Криму, об катастрофічне
недбальство на Сході. Тепер «Свобода» владі вже була не потрібна: одні навмисне
вичавлювали її з політичного життя, інші дозволяли це робити. І хоч нашим великим інтеграторам було б вигідніше мати
дисципліновану "Свободу" у своєму таборі, органічна неприязнь до неї
брала своє. Так складаються передумови для 3-го Майдану. А для «Свободи» нехай
це буде уроком на все життя, доброю наукою з ким треба дружити, кому довіряти.
Впевнений,
недалеко той час, коли й наш легковірний виборець навчиться обирати собі
надійних захисників та друзів. Бо як можна забути, скільки «свободівців»
полягло на Майдані, скільки досі воює за нього в АТО?!
