АНТИЗЮС

Ось ми й отримали сумні наслідки власної неорганізованості, амбітності й легковірності. Амбітний Садовий надто пізно об’єднався з Гриценком – напередодні ще встиг кілька разів облити його брудом. Тепер захитався і сам Гриценко: думає, що робить правильний до ситуації тактичний крок і не бачить стратегічного програшу для себе та згубного полону для всієї України.
   Спантеличений народ опинився перед дилемою: Порошенко чи Зеленський (Коломойський), тобто мусить обирати із двох зол менше. Коломойський і Порошенко по-різному почали і по-різному скінчили. Порошенко взяв під ноги Україну з самого початку своєю антиукраїнською кадровою політикою, проте в кінці інстинкт самозбереження спонукав його активувати для українців важливий для духовного життя Томос.
   Коломойський добре почав у довіреній йому області, про що я писав у ст. "Згадуючи Коломойського", одначе погано закінчив, коли теж узяв під ноги Україну, цинічно задіявши коміка ЗЕ (див. пізніші мої дописи). Тим-то сьогодні нема повної довіри нікому з них. Одначе знаємо, що нашому народу в час війни потрібний розумний і сміливий Верховний головнокомандувач, але не той, кого штучно заводить на цей п’єдестал міфотворчий кагал Гордона.
   Особисто я з самого початку йшов за Гриценком і затято відбивав наклепи на нього з усіх підворітень його конкурентів, писав йому деякі зауваження, пропозиції, але я не собака, щоб за всіх умов берегти комусь вірність, тому сьогодні не без жалю кажу йому «прощай»: Україна дорожча мені за власні емоції та звички, їй і лишаюся вірним до скону. Тим-то буду голосувати разом із моїм народом за менше зло, бо нам конче потрібно вижити, аби розпочати національне відродження в Самостійній Соборній державі. Закликаю всіх, кого болить душа за Вітчизну, зробити цей непростий, але вкрай необхідний, вибір!  У своїх дописах я не раз згадував книжку видатного юдейського письменника Ліона Фейхтвангера «Юдей Зюсс»; всі доступні мені його твори я перечитав ще замолоду. В названому йдеться про особу, що вийшла далеко за межі людської моралі. Сьогодні я бачу її подобу в реальному суб’єкті – блазневі ЗЕ. Тому вважаю злободенною як ніколи тему «Антизюс».

    Олекса Палійчук.