ГИНУЛИ НАЙКРАЩІ

     10 березня 1947 року заступник міністра держбезпеки УРСР ДРОЗДОВ В.О. повідомив начальникові 2-го ГУ МДБ СРСР Пітовранову Є.П. про ліквідацію провідника підрайонного проводу ОУН І.Миколюка («Гірняка»).
     З архівних документів про українське підпілля випливає, що навесні 1945 року в Козинському районі на Рівненщині активно діяла боївка з 12 чоловік на чолі з підрайонним провідником ОУН Миколюком Іваном Павловичем – «Гірняком».
     6 лютого 1947 року, реалізуючи агентурні дані, злочинний режим провів чекістсько-військову операцію в с. Рідків, де на садибі Семена Страховського виявив бункер, в якому перебували 8 чоловік. Пропозицію здатися оточені відкинули і відкрили кулеметний вогонь. Внаслідок перестрілки всі повстанці разом із провідником загинули.

     Інформацію про Івана Миколюка додано до Мартирологу загиблих діячів ОУН та УПА, а також до списку «Псевдо діячів ОУН та УПА».

       

     Автор дослідження та допису письменник-історик Олекса Палійчук.

ЗА СВЯТУ МЕТУ, ЗА ВОЛЮ РІДНОГО НАРОДУ

    Свого односельця Степана «Медведя» побачити мені не довелося, а от спогади про нього, про його сміливість і неабияку фізичну силу живуть у селі понині. Ще з дитинства я знаю, як він одним рухом збив з ніг двох вартових, що утримували його товариша, як зі своїм ручним кулеметом гнав аж за Кучміну гору цілий загін охочих його арештувати.
    Кулемет був для Степана улюбленою особистою зброєю. З ним він ніде не розлучався, а діяти випадало у двох сусідніх районах – Локачинському (тоді Затурцівському) і Турійському. В деяких документах злочинного режиму Степан значиться ще як  «Ведмідь».
    Через жорстокі допити простих селян і погрози Сибіром карателі дізналися, де знаходиться схрон «Медведя» і кинули супроти нього сили винищувального батальйону під командуванням начштабу лейтенанта Пуляєва та ще десяток солдатів МВС.
    Звичайну волинську клуню в селі Осьмиго́вичі Турійського району було оточено за всіма воєнними вимогами, от лише на вимогу здатися клуня відповіла вогнем. Нерівний бій тривав 2 години; по його закінченні з’ясувалося, що, крім командира боївки Степана, полягли ще «Явір», «Сянько́» і «Бурлака», прізвища яких не встановлено.
    Референт СБ ОУН Затурцівського (Локачинського) районного проводу Ковальчук Степан Іванович, за псевдом «Медвідь», народився у рідному селі Твердинях 1926 року, а загинув у бою з ворогом 4 березня 1947 року. Він прожив усього 21 рік, скільки прожили його побратими – невідомо. Та всі вони прожили з честю, бо жили для України. Всі вони, імениті і безіменні, полягли за святу мету, за волю рідного народу.

    Інформацію про Степана Ковальчука додано до Мартирологу загиблих діячів ОУН та УПА, а також до списку «Псевдо діячів ОУН та УПА».

    Автор досліджння і допису письменник-історик Олекса Палійчук.

МІЙ ІМЕНИТИЙ СУСІД «САГАЙДАЧНИЙ»

       Уперше я звернувся до Галузевого архіву СБУ за каденції президента Віктора Ющенка з надією більше дізнатися про свого родича –  двоюрідного батькового брата Леоніда Шворака, вчителя із с. Вербичне Турійського району, на честь якого отримав своє ім’я Льо́нько. Живим я його побачив, уже так само за каденції Віктора Ющенка: повстанець отримав 20 років неволі, з яких відбув цілих 17.
       Та мова йтиме про ближчого нашого сусіда Романюка Федора Дементійовича із села Журавець. Його я запам’ятав,  маючи всього 6 років, запам’ятав завдяки своїй пам’яті, якою дивував учителів, а також незвичним прикметам: він приїхав парою світло-рудих коней на якомусь короткому візку, а замість батога мав невеличкого затесаного обрізка. Вдома була тільки бабця, вона й пригостила його вже холодними вареницями…  
        Авжеж я не пов’язав з тим гостем гнітючої атмосфери, що невдовзі охопить нашу сім’ю: вбито  «Сагайдачного». Про деякі важливі таємниці я дізнався вже у 26 років, а ще більше влітку 2018 року з архіву СБУ і поклав собі за обов’язок не дати загубитися в історії пам’яті про мого земляка, провідника ОУН Локачинського, тоді Затурцівського,  району «Сагайдачного».
       Український історичний та пісенний герой Сагайдачний був надзвичайно шанований у лавах ОУН–УПА. Його ім’я охоче брали за псевдо на різних щаблях організаційних структур. Поширенню сприяло і те, що в ОУН закріпилася традиція, за якою славетне псевдо загиблого переймав його живий послідовник. У Локачинському районі Волинської області, а саме в Губинському лісі, 24.04.1945 року загинув од кулі енкаведиста предтеча «Сагайдачного» Федора Романюка оперативник СБ ОУН «Сагайдачний» М.Гаврильчак.
       Журавецький «Сагайдачний» народився 1923 року і загинув 1947 – у досить  молодому віці, що характерно для загибелі більшості повстанців. У ще неоцифрованому фонді є докладніша інформація про ту загибель. Лише в одному звіті мовиться, що провідник «Сагайдачний» був убитий «в доме Билейчука», а в наступному документі міститься вже зручніше для каральних органів потрактування «во дворе».  Але мешканці села знали навіть подробиці того злочину. Вбивця – дільничний уповноважений РВ МВС «тов.Дековец» – наказав господарям не виходити з хати і не дозволив жодних змін у вікнах, сам заховався за грубою. З тої засідки і випустив автоматну чергу в районного провідника ОУН Федора Романюка.
      В деяких матеріалах читач  побачить інше місце чи рік народження, ба й загибелі провідника, та, напевне, знає: більша кількість вторинних джерел не завжди є запорукою точності, оскільки помилку можуть користувачі повторювати. Тим-то найбільш об'єктиною інформацією буде ксерокопія першоджерела, яким представлений архівний документ УМДБ, та свідчення тогочасних односельців загиблого.

      
    Автор дослідження і допису письменник-історик Олекса Палійчук.

ПОВЕРНУТИ ЧЕСНЕ ІМ'Я

     Як і 10 років тому, минулорічні відвідини Галузевого архіву СБУ давали мені вражаючу картину подвигу моїх співвітчизників у нерівній боротьбі за національне визволення Батьківшини. Серед перших осіб, що впали мені в око, глибоко схвилювала сумна історія з несправедливим убивством рідним СБ референта пропаганди ОУН на Івана-Франківщині, тоді Станіславівщині, Петра Головка - "Аскольда". Всі звітні документи УМДБ чітко показували, що то була навмисне задумана спецоперація задля компрометації активного і незламного керівника ідеологічною роботою ОУН у названій області.
     Інформація про моторошну долю Петра Головка стала одним із перших моїх повідомлень на адресу Українського національного інституту пам'яті. Згодом я опублікував її зміст у Facebook і вирішив ознайомити з нею керівництво Івано-Фраківщини, додавши відповідні посилання на архівні сторінки. Ось копія.

oda@if.gov.ua » Про повернення чесного імені

7 листів

Докладніше

Голові Івано-Франківської ОДА ГОНЧАРУКУ О.Р.

Вельмишановий Олеже Романовичу!

    Як історик і письменник, я нині шукаю в Галузевому архіві СБУ цікаві для мене матеріали з історії  діяльності ОУН-УПА у моєму рідному Локачинському районі Волинської області, та іноді тема заводить мене в інші регіони України. Тож питання, з яким до Вас звертаюся, стосується саме Вашої області, зокрема розділу роботи НКВС, МГБ, що офіційно так і значився: «Компрометация…»
    Цю трагічну історію я вже опублікував у Фейсбуці, та, очевидно, у Вас її не помітили. Йдеться про активного діяча ОУН Петра Головка, що боровся за нашу свободу під псевдонімом «Аскольд». Ворогові вдалося знеславити його перед вищим керівництвом ОУН й убити нашими ж руками. (Фонд №16, Опис № 01, Справа № 568, стор. 127-128). Петра намагалися умовити через дружину і сестру вийти з підпілля, але він не здався, навпаки, перевів своїх родичів на нелегальне становище. Можна зрозуміти рідних «Аскольда»: вони хотіли зберегти йому життя і самим уникнути Сибіру, але не можна зрозуміти і змиритися з тим, що в статусі зрадника залишається вірний син України! Що його імені досі нема у Мартиролозі загиблих діячів ОУН-УПА, у списку псевдонімів, його не вшановують земляки, його не знають!.. Погодьтеся, то тяжкий гріх. Повернути героєві чесне ім’я ми зобов’язані перед Богом, історією та людьми. Дивіться вкладення.
    На все добре!
    З повагою – Олекса Палійчук.

14.10.2018.
м. Київ. E-mail...

Завантажити вкладення одним архівом (2 файла)    Зберегти на eDisk

Аскольд.docx

146К Завантажити

Аскольд2.docx

1М Завантажити

     Інформацію про Петра Головка додано до Мартирологу загиблих діячів ОУН та УПА, а також до списку «Псевдо діячів ОУН та УПА».

Автор досліджень і допису письменник-історик Олекса Палійчук. 

Мирослав Симчич заликав голосувати за "Свободу"

КТО ТАКОЙ ВАДИМ РАБИНОВИЧ ВСЯ ПРАВДА