МОЄ РОЗУМІНЯ НАШОЇ СПІЛЬНОЇ ЧЕСТІ

    Сьогодні не додивився до кінця монологу Дмитра Корчинського щодо пропозиції Путіна повернути нам кораблі. Зазначу, я щиро поважаю Дмитра, часто поширюю його думки, але цього разу рішуче не погоджуюся з ним у дотичному до теми питанні нашої честі. Забрати разом «своє і його (Путіна)», певна річ, звучить круто, але чи можливо це у найближчій перспективі та й чи нам потрібне «його»?.. Перспектива протистояти китайцям десь на Амурі чи на Уралі мене зовсім не приваблює. Повернути своє – авжеж не проти, адже ви тут читали мої рядки: «Розпукою гуде, ятриться, мучить, Куди не повернись, куди не стань, Найглибша рана, сором наш пекучий – До тла, до тла зросійщена Кубань», – та це вже програма максимум.     
     А от повертати повоєнні кордони можна і треба вже сьогодні. Якраз у тому полягає наша з вами честь. Але як?.. Та реальними у виконанні методами. По-перше, мусимо визнати свої фатальні помилки з Кримом і Донбасом, де ми легковажно віддали нападникові оперативний простір й ініціативу, переоцінивши т. зв. Будапештський меморандум. По-друге, не дозволяти нікому звикнути до наших територіальних втрат: ні собі, ні ворогові, ні світу. А то вже почали виготовляти карти і глобуси, де Україна без Криму. Через посилення власної пропаганди й дипломатії, через міжнародні суди безперервно, систематично й послідовно тримати людство в темі жахливого злочину з боку РФ. Так, нехай ми почнемо з повернення тих кораблів, що нібито гонорово, а насправді з певним розрахунком кидає нам Путін. Кораблі нам, звісно, пригодяться, а от чи він від того виграє – сумніваюся.
    Процес повернення будемо розширювати, відвойовуючи в міжнародних судах втрачені активи, промислові ділянки аж до нафтово-газових родовищ включно. Реальна боротьба з використанням реально можливих засобів, допоки ми не станемо спроможними викликати ворога до бар’єра, – ось моє розуміння нашої спільної честі!

     Олекса Палійчук.

ПРО ІМПЕРСЬКЕ БАГОВИННЯ Й НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ

     Нещодавно на телеканалі Ньюсван ведучий Співак у своїй перекличці з одеським прихильником Катерини II висловив надію, що одесити захистять її пам’ятник у своєму місті «від В’ятровича». Знову прозвучали слова про заслуги імператриці в заснуванні Одеси, хоч ми добре знаємо:  насправді її заслуги для юдеїв полягали в тому, що вона дозволила їм селитися в імперії та задовольнила їхнє клопотання офіційно називатися «євреями», а не «жидами».
     Тодішній мер Гурвіц припустився великої стратегічної помилки, коли вирішив монументально вшанувати  царицю, потоптавшись по історичній пам’яті і честі всіх українців. Желеподібний президент Ющенко не зміг підтримати клопотання української інтелігенції, аби перешкодити цьому задуму, здатному надовго погіршити міжетнічні стосунки в нашій країні. Мені вже дехто казав про цей монумент: нехай, мовляв, стоїть, нехай нагадує всім поколінням українців, яких вони мають «друзів» на своїй землі. Інші теж твердили подібне: «Ми перебуваємо у віковічній гібридній війні з жидами, бо в нас різні національні  інтереси».  
     Але я не хочу цієї гібридної війни, національні інтереси треба звести до розумних, прийнятих у цивілізованих країнах, меж. Моя мета: посилаючись на відомих авторитетів, переконати всіх жити в мирі і рішуче визволятися з імперського баговиння. На мою думку, після того, як КПУ цілком дискредитувала себе, прислуговучи олігархату, і тепер заборонена в Україні, нам лишилося ще провести деімперіалізацію. Це завдання особливо актуальне тому, що Путін взявся агресивно творити нову імперію за рахунок наших територій.
     Отож українським юдеям треба вже перестати мріяти про якомога більший простір для своїх операцій, сповідуючи принцип «Гендель понад усе!», і не сподіватися, що Україну пощастить надовго втримати у принизливому, скаліченому стані. Це вельми небезпечна для всіх наших громадян стратегія. А щодо названого телеканалу скажу одне: дуже прикро, що до агітації Мураєва за позаблокову і нейтральну Україну додається ще агітація за збереження пам’ятника вкрай аморальній особі, жорстокій гнобительці нашого народу Катерині II.

     

     Олекса Палійчук.

Совет нацбезопасности США одобрил предоставление Украине противотанковых ракет Javelin

Совет нацбезопасности США одобрил предоставление Украине противотанковых ракет Javelin

НОВИЙ ПІАР МУРАЄВА

Шоу (англ. show) – вистава розважально-естрадного жанру.

     Як ми переконалися, нардеп Є.Мураєв просто винахідливий у використанні популярних політиків, політтехнологів та інших відомих персон. Тепер він захотів більшого: замінити собою всі наявні та гіпотетичні формати нашого облаштування і безпеки, тобто взяти під свій вплив внутрішню та зовнішню політичну орієнтацію українських громадян. Для цього і висунув таку спокусу, як «український формат», мовляв, треба орієнтуватися лише на себе. Але ця спокуса кардинально відрізняється від, скажімо, гасла «Свободи», яка практично його реалізовує. І хто з нас повірить, що сьогодні ми можемо захиститися від Росії без допомоги світу, особливо без США?.. Оскільки це неможливо, то висновок напрошується один: маємо перед собою черговий, цього разу зухвалий піар. А ще виникає закономірне запитання: кому, крім самого Мураєва, вигідна ця орієнтація винятково на власні сили?.. Губитися в здогадах не треба: авжеж Росії.

   Уже перший день цієї вистави промовисто показує, куди схиляють співрозмовників і телеглядачів ведучі. Їхні навідні запитання і підтакування підштовхують до заперечення нашої соборної держави, її найважливіших принципів і, майже за Д.Табачником, до негативного вирізнення Західної України. Свою ложку дьогтю тут підніс В.Литвин; Є.Червоненко, відомо, крім одних мінусів, нічого Мураєву не додасть. Найбільш корисним для України в першій частині вистави було, на нашу думку, слово Віктора Ющенка.

    У другій частині шоу, вважаю, найбільший успіх мав Міхеїл Саакашвілі. Про різне тлумачення опозиції слушно зауважив представник «Батьківщини». Ну, і на предмет мови вистави. Коли самі оголосили, що українців маємо понад 75 відсотків, то віддайте їм належну шану з боку ведучих, а то лише зайвий раз підкреслили, що Ньюзван – чужий для України телеканал. І, наче на підтвердження цього висновку, одразу після шоу почалася тривала словесна діарея ведучого Д.Співака, дослухати яку навряд чи комусь вистачило терпіння.

      Олекса Палійчук.

«Ни одного стукача из бандеровцев не было». О чем упрямо молчал Солженицын - Техно СОТНЯ

«Ни одного стукача из бандеровцев не было». О чем упрямо молчал Солженицын - Техно СОТНЯ

Дмитрий Гордон, журналист, в "Вечернем прайме" телеканала "112 Украина",...

Скандальна Лобода зробила нову заяву: "Всі ми слов'яни і однієї крові!" | Новини шоу бізнесу | Глянець

Скандальна Лобода зробила нову заяву: "Всі ми слов'яни і однієї крові!" | Новини шоу бізнесу | Глянець

ОЛЕКСІЙ АРЕСТОВИЧ: ЕКСПЕРТ, АНАЛІТИК

   Олексій Арестович. Одразу виникає асоціативна паралель з Олесем Бердником – таким же ефектним актором у минулому. Олесь Бердник став провідним українським письменником в жанрі наукової фантастики, перед Олексієм Арестовичем відкривається так само безмежне поле для творчої та прикладної діяльності. І йому легше: не знає арештів та концтаборів, не витрачає енергії, часу на боротьбу за елементарні людські свободи.
     Олексій Арестович – ерудит широкого профілю, має прекрасну пам’ять й аналітичний склад розуму. Слухати його цікаво й корисно. …Знову виникає образ Олеся Бердника: той своєю космічною філософією зачаровував цілі аудиторії. Але повернуся до Олексія Арестовича – аналітика нашої сучасності, зокрема вітчизняних реалій, оскільки маю заперечення щодо деяких його тверджень.
    Отже… Не погоджуюся, що під час війни не можна змінювати найвище керівництво. Можна і треба, особливо тоді, коли та війна позиційна і невигідна нам, коли не перестає знищувати кращих наших синів у той час, як з боку противника гине переважно, за словами відомого розвідника, «генетичне сміття». Тож потрібен очільник, спроможний знайти вихід із цієї, здавалось, патової ситуації. Насправді і на переправі коня міняють, коли той з якихось причин перестає тягти, як і собаку в упряжці, коли він скалічився. Особливо стежать за вожаком: він має найкращий догляд, але до нього і найвищі вимоги.
     Не погоджуюся, що Україна не втримала б Крим навіть з ядерною зброєю. Он подивіться, як морочаться США з невеликою Північною Кореєю!.. Не сумніваюся, що й Гітлер її використав би перед загибеллю свого Рейху. А США скинули аж дві атомні бомби на Японію ще дуже далеко від своєї території. Але навряд чи наважилися б на це, якби Японія теж мала ядерну зброю та засоби її доставки до Америки. Наявність нуклеарної зброї у супротивника – доволі переконливий, перевірений життям фактор стримування агресії на нашій планеті.
    Вважаю, аналітик помиляється, коли думає, що СРСР «розвалили». Ні, цій насильно зібраній потворі дозволили розвалитися, бо вже нікому з творчих і мислячих людей було її теоретично розвивати і навіть якісно обслуговувати. Владу уособлювали оперті на КДБ й «гулаги» обмежені старці, що панічно боялися відійти від марксистсько-ленінських кліше. В єдину правлячу партію вже остерігалися приймати освічених людей. Дорослих громадян тримали в статусі дітей: вибори не були виборами, бо голосували за одного, визначеного партійними органами кандидата. Система привчила інтелігента не думати, колгоспника і робітника - красти. Керівник боявся експериментувати, головний мав клопіт – не прогнівити вище начальство.

 Дискримінація за пропискою дійшла до абсурду. Пригадуєте терміни, навколо трудовлаштування: знайомство,  хабар, блат, волохата лапа?.. Тому продуктивність праці була в рази нижчою, ніж у капіталістичних країнах. Але призвичаєні до думки про облудну рівність ми нерідко ще досі ностальгуємо за минулим, вкладаючи в нього більше пам’ять про себе молодого, здорового – щасливішого. Так, я сам хочу, аби хапальному людському егоїзму протистояв та якось його урівноважував спільний громадський інтерес. На цю тему навіть маю н.-фантастичну повість «Зенон Гребенюк II» (див. профільний сайт «Аргонавти Всесвіту»).
    Також зовсім невмотивованим чуємо негативне ставлення аналітика до вітчизняних націоналістів, що різко контрастує з його часто рішучими судженнями та закликами. Авжеж, вони заслужили чимало докорів, але з ким іще він добивався б своїх цілей? На кого спирався б у вихованні патріотично свідомого покоління?.. А прищеплювати йому треба якраз те, чого найбільше бракує. Ось ми щодня бачимо і чуємо, як молоді тата і мами з маленькими своїми дітками спілкуються нерідною, але досі ще «модною» мовою. То хіба це нормально? Це звеличує їх як людину?.. Адже ті батьки народилися вже у незалежній країні! Тим-то всяка поза, всіляка риторика виправдання, яких би високих обертів і глибокодумних акцентів не набувала, неодмінно терпить крах.  
     І висновок очевидний: без національного відродження ми не станемо ні заможними, ні сильними, ні шанованими, не будемо щасливі. Без національного відродження втрачає сенс навіть сама боротьба за незалежність. Дуже скалічені  етноси в більшості не виживають: вони безслідно розчиняються, живлячи сильніші від себе суспільства. Бо еволюційні закони розвитку не терплять диспропорції, весь Універсум не приймає брутального дисбалансу. Ось що сьогодні має найвищу вартість для кожного українця, ось з яким мірилом нам треба підходити до всіх наших організацій, діячів науки і культури, до економістів, філософів, політиків, до всіх без винятку гілок і розгалужень  влади!
     Олесь Бердник збагнув цю неперебутню істину, досяг вершин мистецтва фантастики, здобув широке визнання й увіковічнив свій образ у нашій пам’яті. Чи осилить глибинні таємниці свого мистецтва Олексій Арестович, як реалізує власний потенціал – побачимо. Вселяє оптимізм його визначальна думка про єдину помилку Понтія Пілата.

   

     Олекса Палійчук.

Почему Порошенко не продал свой бизнес

Почему Порошенко не продал свой бизнес

Золтан Ковач: Ми зробимо життя України у рамках співпраці з ЄС, таким складним, як це тільки можливо

Золтан Ковач: Ми зробимо життя України у рамках співпраці з ЄС, таким складним, як це тільки можливо

Ягланд отклонил предложение Украины погасить задолженность России, - Арьев

Ягланд отклонил предложение Украины погасить задолженность России, - Арьев

НАШІ ГЕРОЇ

(Витяги з Вікіпедії)

• Семен Семенченко (К.Грішин) народився у Севастополі 1974 року. Росіянин, дружина українка. Добровольцем пішов захищати Україну, залишивши вдома трьох малих дітей. У квітні 2014 року сформував й очолив для боротьби з донецькими бойовиками загін під назвою «Донбас». Дніпропетровська облдержадміністрація підтримала його, коли той звернувся по допомогу. «Семен прийшов до нас з вулиці, сказав: „Здрасьте“, і ми його підтримали», — розповідає Борис Філатов. — Пам'ятаю, коли у нього було всього 60 чоловік — роздягнених, роззутих, неозброєних, а першу зброю він добував нічними вилазками на блокпости».

Загін швидко розрісся, й Семен увійшов в історію АТО як командир 2-го спецбатальйону 1-ї бригади оперативного призначення нацгвардії України. Під час зачистки Іловайська був поранений трьома осколками і прооперований в Дніпропетровську.

• 30 січня Семен Семенченко разом із частиною батальйону «Донбас» згідно з наказом прибув на позиції ВСУ до Вуглегірська-Дебальцеве для виконання бойових завдань[163][164].

• 31 січня 2015 р. в ході операції зі звільнення Вуглегірська і деблокування батальйону «Світязь» Семенченко отримав серйозну контузію, переломи ребер, було пробито легеню… Відправили до лікарні ім. Мечникова.[165][166].

• У своїх публічних заявах Семен Семенченко неодноразово критикував представників виконавчої влади у сфері оборони держави, виступав за відставку ген.прокурора, досі наполягає на розслідуванні та покаранні винуватців Іловайського і Дебальцевського «котлів». З моменту його появи на публіці без балаклави у ЗМІ почали з'являтись непідтверджені критичні статті, які використовувалися з метою тиску на нього як на одного з лідерів добровольчого руху. Через те високі чини організовують йому всілякі прикрощі. Про таких віднайдених критиків «один із бійців, який і нині служить у «Донбасі», розповідає: «Ви знаєте, я не бачив більшість з цих людей ні в одному бою. Я можу сказати, що це чистої води провокатори. У них нічого, напевно, в житті не вийшло, і вони через цю жовч, яка накопичилася, зляться, не знаю на кого зляться, але їх не було ніде».

• 14 січня 2015 р. після звільнення з полону відбулася прес-конференція з 5-ма бійцями батальйону Донбас у «Майдан Прес Центрі». На ній було спростовано неправдиву інформацію про Семенченка, надану на конференції у вересні. Також бійці відзначили, що проти батальйону ведеться серйозна інформаційна війна, як і проти всього добровольчого руху[193].

• Радник голови МВС України Арсена Авакова Антон Геращенко повідомив, що проти командира добровольчого батальйону «Донбас» Семена Семенченка йде цілеспрямована хвиля брехливої інформації[188].

• 29 серпня 2014 року Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив: «Прекратите шельмовать патриота, искать компромат и размещать гадости на раненного в бою воина. Его поступки говорят больше слов и стоят тысячи предложений десятка диванных теоретиков».[197]

• 19 серпня 2014 року, після боїв за Іловайськ Президент України Петро Порошенко відзначив: «Щойно говорив з Семеном Семенченком. Його мужність, командирська витримка і сила духу – приклад для всіх. Пройшло лише кілька годин після операції, а він вже говорить про те, що готовий боронити Україну від ворогів! Пишаюсь Семеном та хлопцями з його батальйону «Донбас», вони справжні герої! Слава Україні!»[71]

• 15 вересня 2016 року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і таким, що підлягає скасуванню, наказ колишнього виконуючого обов'язки командувача Національною гвардією Миколи Балана про позбавлення Семена Семенченко військового звання «майор запасу»[203].

21 серпня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка капітан резерву[72] Семен Семенченко «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку та доблесну службу в Національній гвардії України» був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст.[73][74]. Він був відзначений за бойові заслуги при визволенні Артемівська, Попасної та Лисичанська. 1 вересня 2014 року орден вручив разом із табельною вогнепальною зброєю — пістолетом «Макарова» — голова СБУ.[75][76].

Семенченко був також нагороджений іменною табельною зброєю з правом довічного носіння — пістолетом Форт-17 вітчизняного виробництва [77]. Під час офіційної церемонії нагородження в обласній лікарні ім. Мечникова Дніпропетровська, в якiй взяв участь чинний прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, Семенченко вперше публічно зняв балаклаву.[78][79]

22 липня 2015 року, в першу річницю визволення міста Попасна від терористів, районна адміністрація Луганської області вручила Семену Семенченку медаль «За заслуги перед Попаснянським районом».[80][81]

Семен Семенченко є членом групи з міжпарламентських зв'язків. Відвідував США, де провадив ділові зустрічі з метою зміцнення нашої обороноздатності.