четвер, 12 червня 2014 р.

НІХТО НЕ МЕТНЕТЬСЯ КАБАНЧИКОМ...



Щойно звернув увагу на Міжнародний клуб православних літераторів "Омілія", що фігурує у списку «Товсті журнали, літературні альманахи». Для цікавості натис на курсор і – спантеличився: не може бути!.. По-перше, виявляється, цей клуб «действует по благословению Предстоятеля УПЦ Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины». Миттю згадалося: отого, що колись із телеекрана уточнював: «Я давав благословення тільки Януковичу Віктору Федоровичу» – йшлося про президентські вибори. По-друге, на згаданому сайті ви довідаєтеся про зовсім інші погляди на патріотизм,  на події в Криму та Східній Україні, виявите інші тенденції та симпатії у православних країни і світу. Наприклад, вас кине у жах заголовок: «Горе побежденным!»: в случае победы Киева все жители Донбасса будут помещены в фильтрационные лагеря — министр обороны». Всі! – чуєте?.. Тут же у вас спробує викликати симпатію до себе Ігор Стрєлков: «Украинская власть гонит вперед срочников, нацгвардию берегут для зачисток».  І, о Господи (!), «это, может быть, самый ярчайший пример расчеловечивания, к которому можно прийти, если последовательно поддерживать то, что называется сегодня «Украиной». Є там і поети, які надихають на подвиги. Та ось які і до кого саме звертаються:

Держитесь, братья из Донбасса

Поэзия
Держитесь, братья из Донбасса.
Не верьте лживым вы словам.
Герои гибли не напрасно,
Вверяя судьбы небесам.
Ползёт к нам нечисть из Европы,
Ликует в Штатах сатана,
Но громче всё народный ропот,
И ярче светит нам Луна.
И мы идём, любя и веря,
И с нами рядом наш Господь,
И что-то шепчут тихо вербы,
Людской не понимая спор.
     
     Смішно, правда? Натхненники орієнтуються не на Сонце, а на нічне світило, і мають цілком зрозуміле визначення: графомани. Але є організатори об’єднання «Омілія», що переслідують цілком прагматичну, ворожу для нас мету, і для цього не соромляться використовувати церкву. Як бачимо, оборона України має «діри» не лише на кордоні, і їх не помічають чини, відповідальні за нашу безпеку. Характерно й показово, чи не так?.. Переходити на подальші сторінки цього вкрай ворожого сайту вже не було потреби.
  Знаю, знаю, ніхто не метнеться «кабанчиком» затуляти ці діри, тому дедалі більше переконуюся: саморозпускатися Всеукраїнському Майдану ще ой як рано!
      
    Олекса Палійчук.


Немає коментарів: