ДАЛЯ ГРИБАУСКАЙТЕ - АВТОР ЗОЛОТОЇ ФРАЗИ | Залізний аргумент

ДАЛЯ ГРИБАУСКАЙТЕ - АВТОР ЗОЛОТОЇ ФРАЗИ | Залізний аргумент

Это сильнее меня - Видео - Игорь Бигдан - 95-й квартал

Это сильнее меня - Видео - Игорь Бигдан - 95-й квартал

Украина отомстит России "без жалости и снисхождения"- Невзоров | Залізний аргумент

Украина отомстит России "без жалости и снисхождения"- Невзоров | Залізний аргумент

УСІМ, ХТО ШУКАЄ ПРИЧИНИ НАШИХ НЕЩАСТЬ !

   У формально незалежній державі Україна всі її найвищі керівники, починаючи з Л.Кравчука, були селекціоновані злощасним для українців і самої людської природи режимом. Тому виявилися неспроможними запустити програму національного відродження для автохтонної більшості населення країни. Одразу вчинили навпаки: у щойно народженого незалежного українця забрали ім’я його народу в найважливіших державних документах – паспорті й свідоцтві про народження, вилучивши саму графу про національність.
     Замість означеної цілісної програми національного відродження українець отримав лише окремі зміни на тлі суцільної імітації задоволення його національних та соціальних інтересів. Звідси походять ганебний стан його нібито державної мови, невиправдані злидні та масові пошуки кращого життя за межами Батьківщини.
     Що маємо сьогодні?.. Сьогодні Україна стала ареною боротьби за владу між двома олігархами, де істину малюватимуть нам не правда і щирість, а гроші, де справжньою метою знову є не інтереси автохтонної національної більшості. На загрозу від ігнорування цих інтересів уже традиційно ніхто не зважає.

     Олекса Палійчук.

Кандидат в президенты Украины Гриценко: Меня учили как военного - воеват...

ВЛАДА, ВИНА, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Політична афера "Коломойський – Зеленський" є друга за величиною стратегічна помилка юдеїв після затії Гурвіца з пам'ятником Катерині II в Одесі, що так само, як і перша, серйозно загрожує міжетнічним стосункам в Україні. Власні неприборкані апетити і втрата відчуття міри – основна причина їхніх ризикових дій. Різниця лише в тому, що небезпека від цієї афери в рази більша: цинічно принижуючи українців, її автор й учасники забувають, що сьогодні війна, що для сотень тисяч громадян, які побували чи досі є на фронті, людське життя втратило свою найвищу вартість.
    І хто як не президент країни, що керує силовими структурами, у першу чергу зобов’язаний відвернути цю небезпеку?.. Тим-то жоден Томос не рятує його від вини за можливі конфлікти у країні. Але відповідальність перед народом несуть і всі провідні політики, які зациклилися на критиці тільки одної особи – на діючому президенті – й іншої не хочуть помічати загрози. Кажу передусім про кандидатів у президенти: жадання влади не має настільки затьмарювати їм розум, щоб так легковажити наявними небезпеками для суспільства.
   Окремо дещо скажу про чисельніших суб’єктів із т.зв. «болотною» психологією, але з тією ж ментальністю. Про тих, що вважають, ніби знайшли кращу особу для полагодження конфлікту з Путіним, ніж маємо нині. Мовляв, новий президент допоможе йому зберегти обличчя для виходу з війни. Та, звісно, за формою Путін щось і змінить, але не за суттю. Авжеж показово притишить ЗМІ, розширить комунікації, любу комусь торгівлю тощо, але практично забере суверенітет, обернувши нашу країну на банальну маріонетку. Такий варіант перечить інтересам України і, певна річ, піднімає на спротив її патріотів, а це витворює громадянський конфлікт, що неодмінно набере непередбачених форм загострення. Чи може бути кращий президент від нинішнього?.. Авжеж, але не той, хто бере участь у названій тут афері. Висновок:  відповідальними за вибір у березні цього року є всі громадяни України без винятку.

     Олекса Палійчук.

Медики рассказали, как сливочное масло сказывается на щитовидке - ХВИЛЯ

Медики рассказали, как сливочное масло сказывается на щитовидке - ХВИЛЯ

Коломойский рассказал, когда именно Зеленский задумал идти в политику - ХВИЛЯ

Коломойский рассказал, когда именно Зеленский задумал идти в политику - ХВИЛЯ

НАУКА МАЄ ЗНАТИ ВСЕ

     Навіть зашкарублі совки можуть пригадати, як Україна рятувала хлібом голодне Поволжя, скільки дітей вона масово прийняла у свої дитбудинки тощо. Якою ж була відповідь?.. У 1932-33 рр. т.зв."заграділовкі" виймали на залізничних станціях навіть із кишень українців картоплини, які вони везли своїм голодним дітям з Білорусії. Сьогодні ми чуємо, що Мураєв не робить різниці між тими голодами. Чого йому бракує більше: елементарної освіти чи людяності?.. Авжеж бракує того й того.
     Одначе Мураєв – то унікальний, а отже, цікавий для науки екземпляр, що показує потворні межі, яких може сягнути безкарний колабораціонізм, тобто межі людського падіння. Адже йдеться про відкритий підрив суверенітету власної країни в час агресії супроти неї.  Звісно, науковці – живі люди, і, як ми знаємо, ніщо людське для них не чуже, тож психологам-дослідникам доведеться під час роботи долати неабияку відразу. Одначе вони добре знають: наука має знати все, а через те потребує жертв. 

     Олекса Палійчук.

«Керівництву українського телеканалу українське не потрібне. Воно потопталось на кістках народної пісні…»

«Керівництву українського телеканалу українське не потрібне. Воно потопталось на кістках народної пісні…»

ЯКИЙ ПРЕЗИДЕНТ НАМ ПОТРІБЕН?

    Що стосується Коломойського, то я сам широко відзначав його заслуги у збереженні від ворога дорученої йому області, у найвигіднішому для українця банку, але розчарований його позицією щодо майбутнього президента України. Він правильно каже, що у США президентом може стати простий громадянин, бо там успішно функціонує саморегулятивна капіталістична система, але перечить собі, коли твердить, що не проти, якщо у нас стане президентом Зеленський, і тут же заявляє, що нашу систему треба кардинально змінювати.
   То що - її змінить блазень Зеленський?.. Звісно, чуємо нещирість: Зеленський йому потрібен як технічний кандидат для перемоги у 2 турі Юлії Тимошенко. Сам я активно захищав її, коли "проффесор" садовив за грати, але під час війни з ворогом, вважаю, потрібен інший Верховний головнокомандувач, бо ні Тимошенко, ні сам гіпотетичний радниик Коломойський не відають, хто з генералів і наскільки здатний успішно керувати нашою обороною на випадок широкомасштабної агресії.
   Тут так само наша реальна ситуація докорінно відрізняється від американської, тим-то посилання Коломойського на військових міністрів у всіх випадках просто смішні. Ми бачили до Порошенка і бачимо при ньому, що остаточно вирішують аж ніяк не міністри, не начальники генштабів, а той, хто на самому вершечку владної піраміди. Отже, мусимо поєднати в одній особі знання і волю до перемоги.

     Олекса Палійчук.

Нападение на Гриценко – это не хулиганство

Нападение на Гриценко – это не хулиганство

МІЙ ЛИСТ ДО І.В. КОЛОМОЙСЬКОГО

Шановний Ігорю Валерійовичу!

     Намагаючись сповідувати об’єктивність, я відзначав Ваші успіхи в захисті довіреної Вам області, в забезпеченні доступного і найдешевшого для громадян України банківського обслуговування, україномовного супроводу тощо, тим-то, вважаю, маю моральне право висловити Вам свої критичні зауваження. По-перше, підтримувана Вами кандидат Юля Тимошенко не підходить для посади Верховного головнокомандувача під час важкої боротьби з агресором, а якщо ворожа експансія переросте в широкомасштабну війну, і поготів. Коли ж Ви самі сподіваєтеся стати при ній тіньовим Верховним, зауважу: у Вас теж нема належної військової освіти, щоб дати ворогу успішну відсіч, ба ви обоє навіть не можете визначити, який генерал чого вартий. Отже, прошу врахувати цю надзвичайно важливу сьогодні обставину. Так само легко читається і не може бути популярним намір штучно висунути у 2-ий тур президентських виборів вигідних для Ю.Тимошенко блазнів. Я не думаю, що Ви захоплюєтеся Жириновським, аби плодити подібних в Україні.
    По-друге, дуже небезпечним є задум олігархату й далі не допускати на президентську посаду представника більшості – етнічного українця. Це може скінчитися справжньою громадянською війною і втратою нашої незалежності.
     На все добре!

     З повагою – Олекса Палійчук, письменник.

20.11.2018.
Київ.

Россия хочет усадить Украину за стол переговоров с боевиками, - Тука

Россия хочет усадить Украину за стол переговоров с боевиками, - Тука

ПРО ЧАРІВНІ ЦУКЕРКИ ДЛЯ ВКРАЙ РОЗБЕЩЕНИХ

Ірина Фаріон нічого не вигадує, вона виходить з того, як справу з мовами меншин вирішують у світі, зокрема в Європі. Бо в нас навдивовиж розбестилися наші історичні та недавні гості, які вже стали громадянами України. Раніше це розбещення спричиняли тривала насильницька русифікація українців, переслідування і жорстоке витіснення української мови з ужитку, тепер — байдужість влади, її черствість до нашого національного відродження. Протягом 27 років існування нашої самостійної країни ледачі меншини вимагають від українців якихось чарівних цукерок за свою згоду користуватися їхньою вже державною мовою. То, може, вони хочуть, аби Ірина Фаріон та Лариса Ніцой зі своїми зверненнями ще танцювали для них балетні танці під мелодії, позичені Чайковським в українського народу?.. Мало того, найбільш нахабні з них намагаються законсервувати наше мовне каліцтво, чим реально розпалюють міжнаціональну ворожнечу в країні.

Олекса Палійчук.

Закапывать солдат НАТО: Жириновский сделал новое нелепое высказывание о США » U-News

Закапывать солдат НАТО: Жириновский сделал новое нелепое высказывание о США » U-News

Павло Гриценко: Наша генеральна мета: побудова українськоцентричної та у...

Ірина Фаріон на Громадському форумі «За українську мову»

ПИРОГІВ ЧИ ПИРОГОВЕ?

      «Пирогів» чи «Пирогове»?.. Оскільки істина дорожча від наших інтересів та амбіцій, прошу взяти до уваги такі аргументи. Передусім не забуваймо: село виникло раніше, ніж музей, саме під назвою "Пирогове", тож і музей отримав присвійний прикметник середнього роду, а не чоловічого. Слово «хутір» в історії цього поселення не згадується, та й самотній хутір навряд чи прославився б своїми знаменитими пирогами. Навіть за умови, що те село завдячує своєю назвою якомусь козакові на ймення Пиріг, все одно воно отримало б назву (чиє?) «Пирогове». Зовсім не звертаємо уваги на викручену російськими чиновниками потвору  «Пірожов» із короткої назви «Пирогівка». Ця колись зручна для вжитку форма нагадує мені «Шоломку», яку часто почуєш сьогодні з уст мешканців київської вулиці Шолом-Алейхема.
     Аналогія з назвами «Київ», «Харків», «Львів» тут не годиться, бо в ті часи за високим «штилем», тобто на офіційному рівні, вживали слово «град», а не «місто», через те назвами стали присвійні прикметники, утворені від іменників чоловічого роду. Зішлюся на текст: «Крім Холма, Данило Романович "і інші гради будував проти безбожних татар"5. Серед "градів", тобто міст-фортець, побудованих як заслін проти ординських завойовників, були Данилів, названий на честь самого Данила Романовича, і Львів, названий, як гадають, ім'ям його сина Льва Даниловича. Подібність цих найменувань підтверджує версію про походження назви Львова від імені князя Льва». (Я.Ісаєвич. «Як виникло місто під назвою «Львів») http://map.lviv.ua/statti/isaevych.html
    За тим же принципом (град – город) виникали й назви багатьох інших міст на закінчення «-ів». Певна річ, найбільше таких назв отримували села, першоосновою яким слугували іменники чоловічого роду, що вказували на маєток, хутір, острог, наділ, клин, вигін, обліг, вирубок тощо). 
    Для аналогії тут більше згодилася б назва «Пирогове» на Вінниччині. «Пирогове. Назва мікрорайону пов'язана з прізвищем геніального вченого, педагога, громадського діяча М.І.Пирогова, який останні двадцять років життя мешкав у мальовничій садибі Вишня… у самому центрі с. Пирогове (колись село Шереметка)». http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.php?option=com_content&view=section&id=16&layout=blog&Itemid=17 Або: http://vin.com.ua/len%D1%96nskiy-rayon Але за прикладом окремих невибагливих киян уже й там почали «очоловічувати» цю назву. 
   Особливу увагу звертаю на праці нині покійного Архипа Данилюка – викладача Львівського Національного університету ім. Івана Франка, видатного українського етнографа, географа-краєзнавця, лауреата Всеукраїнської премії імені Павла Чубинського,  зокрема на його дослідження «Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. 4. Хати з усієї України під Києвом». Учений був надзвичайно вимогливий до правопису топонімів.
    Отже, не плутаймо село з містом (градом)!

    Олекса Палійчук.