четвер, 31 січня 2019 р.
вівторок, 29 січня 2019 р.
УСІМ, ХТО ШУКАЄ ПРИЧИНИ НАШИХ НЕЩАСТЬ !
У формально незалежній державі Україна всі її найвищі керівники, починаючи з
Л.Кравчука, були селекціоновані злощасним для українців і самої людської
природи режимом. Тому виявилися неспроможними запустити програму національного
відродження для автохтонної більшості населення країни. Одразу вчинили навпаки:
у щойно народженого незалежного українця забрали ім’я його народу в
найважливіших державних документах – паспорті й свідоцтві про народження,
вилучивши саму графу про національність.
Замість означеної цілісної програми національного відродження українець отримав лише окремі зміни на тлі суцільної імітації задоволення його національних та соціальних інтересів. Звідси походять ганебний стан його нібито державної мови, невиправдані злидні та масові пошуки кращого життя за межами Батьківщини.
Що маємо сьогодні?.. Сьогодні Україна стала ареною боротьби за владу між двома олігархами, де істину малюватимуть нам не правда і щирість, а гроші, де справжньою метою знову є не інтереси автохтонної національної більшості. На загрозу від ігнорування цих інтересів уже традиційно ніхто не зважає.
Замість означеної цілісної програми національного відродження українець отримав лише окремі зміни на тлі суцільної імітації задоволення його національних та соціальних інтересів. Звідси походять ганебний стан його нібито державної мови, невиправдані злидні та масові пошуки кращого життя за межами Батьківщини.
Що маємо сьогодні?.. Сьогодні Україна стала ареною боротьби за владу між двома олігархами, де істину малюватимуть нам не правда і щирість, а гроші, де справжньою метою знову є не інтереси автохтонної національної більшості. На загрозу від ігнорування цих інтересів уже традиційно ніхто не зважає.
Олекса Палійчук.
середа, 16 січня 2019 р.
понеділок, 7 січня 2019 р.
ВЛАДА, ВИНА, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Політична афера
"Коломойський – Зеленський" є друга за величиною стратегічна помилка
юдеїв після затії Гурвіца з пам'ятником Катерині II в Одесі, що так само, як і перша, серйозно загрожує
міжетнічним стосункам в Україні. Власні неприборкані апетити і втрата відчуття
міри – основна причина їхніх ризикових дій. Різниця лише в тому, що небезпека
від цієї афери в рази більша: цинічно принижуючи українців, її автор й учасники
забувають, що сьогодні війна, що для сотень тисяч громадян, які побували чи
досі є на фронті, людське життя втратило свою найвищу вартість.
І хто як не президент країни, що керує силовими структурами, у першу чергу зобов’язаний відвернути цю небезпеку?.. Тим-то жоден Томос не рятує його від вини за можливі конфлікти у країні. Але відповідальність перед народом несуть і всі провідні політики, які зациклилися на критиці тільки одної особи – на діючому президенті – й іншої не хочуть помічати загрози. Кажу передусім про кандидатів у президенти: жадання влади не має настільки затьмарювати їм розум, щоб так легковажити наявними небезпеками для суспільства.
Окремо дещо скажу про чисельніших суб’єктів із т.зв. «болотною» психологією, але з тією ж ментальністю. Про тих, що вважають, ніби знайшли кращу особу для полагодження конфлікту з Путіним, ніж маємо нині. Мовляв, новий президент допоможе йому зберегти обличчя для виходу з війни. Та, звісно, за формою Путін щось і змінить, але не за суттю. Авжеж показово притишить ЗМІ, розширить комунікації, любу комусь торгівлю тощо, але практично забере суверенітет, обернувши нашу країну на банальну маріонетку. Такий варіант перечить інтересам України і, певна річ, піднімає на спротив її патріотів, а це витворює громадянський конфлікт, що неодмінно набере непередбачених форм загострення. Чи може бути кращий президент від нинішнього?.. Авжеж, але не той, хто бере участь у названій тут афері. Висновок: відповідальними за вибір у березні цього року є всі громадяни України без винятку.
І хто як не президент країни, що керує силовими структурами, у першу чергу зобов’язаний відвернути цю небезпеку?.. Тим-то жоден Томос не рятує його від вини за можливі конфлікти у країні. Але відповідальність перед народом несуть і всі провідні політики, які зациклилися на критиці тільки одної особи – на діючому президенті – й іншої не хочуть помічати загрози. Кажу передусім про кандидатів у президенти: жадання влади не має настільки затьмарювати їм розум, щоб так легковажити наявними небезпеками для суспільства.
Окремо дещо скажу про чисельніших суб’єктів із т.зв. «болотною» психологією, але з тією ж ментальністю. Про тих, що вважають, ніби знайшли кращу особу для полагодження конфлікту з Путіним, ніж маємо нині. Мовляв, новий президент допоможе йому зберегти обличчя для виходу з війни. Та, звісно, за формою Путін щось і змінить, але не за суттю. Авжеж показово притишить ЗМІ, розширить комунікації, любу комусь торгівлю тощо, але практично забере суверенітет, обернувши нашу країну на банальну маріонетку. Такий варіант перечить інтересам України і, певна річ, піднімає на спротив її патріотів, а це витворює громадянський конфлікт, що неодмінно набере непередбачених форм загострення. Чи може бути кращий президент від нинішнього?.. Авжеж, але не той, хто бере участь у названій тут афері. Висновок: відповідальними за вибір у березні цього року є всі громадяни України без винятку.
Олекса Палійчук.
Підписатися на:
Дописи (Atom)