пʼятниця, 7 грудня 2018 р.

НАУКА МАЄ ЗНАТИ ВСЕ


     Навіть зашкарублі совки можуть пригадати, як Україна рятувала хлібом голодне Поволжя, скільки дітей вона масово прийняла у свої дитбудинки тощо. Якою ж була відповідь?.. У 1932-33 рр. т.зв."заграділовкі" виймали на залізничних станціях навіть із кишень українців картоплини, які вони везли своїм голодним дітям з Білорусії. Сьогодні ми чуємо, що Мураєв не робить різниці між тими голодами. Чого йому бракує більше: елементарної освіти чи людяності?.. Авжеж бракує того й того.
     Одначе Мураєв
то унікальний, а отже, цікавий для науки екземпляр, що показує потворні межі, яких може сягнути безкарний колабораціонізм, тобто межі людського падіння. Адже йдеться про відкритий підрив суверенітету власної країни в час агресії супроти неї.  Звісно, науковці живі люди, і, як ми знаємо, ніщо людське для них не чуже, тож психологам-дослідникам доведеться під час роботи долати неабияку відразу. Одначе вони добре знають: наука має знати все, а через те потребує жертв. 

     Олекса Палійчук.

понеділок, 3 грудня 2018 р.

ЯКИЙ ПРЕЗИДЕНТ НАМ ПОТРІБЕН?

    Що стосується Коломойського, то я сам широко відзначав його заслуги у збереженні від ворога дорученої йому області, у найвигіднішому для українця банку, але розчарований його позицією щодо майбутнього президента України. Він правильно каже, що у США президентом може стати простий громадянин, бо там успішно функціонує саморегулятивна капіталістична система, але перечить собі, коли твердить, що не проти, якщо у нас стане президентом Зеленський, і тут же заявляє, що нашу систему треба кардинально змінювати.
   То що - її змінить блазень Зеленський?.. Звісно, чуємо нещирість: Зеленський йому потрібен як технічний кандидат для перемоги у 2 турі Юлії Тимошенко. Сам я активно захищав її, коли "проффесор" садовив за грати, але під час війни з ворогом, вважаю, потрібен інший Верховний головнокомандувач, бо ні Тимошенко, ні сам гіпотетичний радниик Коломойський не відають, хто з генералів і наскільки здатний успішно керувати нашою обороною на випадок широкомасштабної агресії.
   Тут так само наша реальна ситуація докорінно відрізняється від американської, тим-то посилання Коломойського на військових міністрів у всіх випадках просто смішні. Ми бачили до Порошенка і бачимо при ньому, що остаточно вирішують аж ніяк не міністри, не начальники генштабів, а той, хто на самому вершечку владної піраміди. Отже, мусимо поєднати в одній особі знання і волю до перемоги.

     Олекса Палійчук.

Нападение на Гриценко – это не хулиганство

Нападение на Гриценко – это не хулиганство