субота, 30 вересня 2017 р.

СЕ ЛЯ ВІ, УКРАЇНО!

     Зачувши про новий мовний закон в Україні, наші сусідоньки вмить стрепенулися: як це вона таке собі дозволяє?! Там же такі для нас перспективи!.. Чекай лише нагоди. З того боку новий Крим виникає, з того – новий Донбас… І не треба «зелених чоловічків» або гіркіних заводити. Така, бач, воля нашого етносу, який кепсько розуміє і не хоче розуміти вашу державну мову!
     От і тепер комусь начебто надія зазоріла: від бенкету двоголового орла, дивись, й одноголовим щось перепаде. А нічого не вдієш, це називається се ля ві – такий закон життя. Народ, нездатний захистити рідну мову навіть у себе вдома, не вартий мати власну державу.
     Ось так сусідоньки можуть стати воріженьками. Затяте несприйняття чи обмеження державної мови для національних меншин в Україні свідчить про латентні плани в декотрих керівних головах наших сусідів. І не таємниця, що для нас такі меншини можуть стати небезпечними анклавами в середині країни, якщо не інтегрувати їх в наше суспільство як повноправних громадян країни.

      
     Олекса Палійчук.


    

вівторок, 19 вересня 2017 р.

КОГО І ЧОГО НАМ БОЯТИСЯ?



«Хватит связываться с проходимцами, господин президент. Хватит думать, как в еще большей степени усилить свой контроль. Пора подумать о стране» (В.Портніков. http://www.liga.net/opinion/349909_giperboloid-prezidenta-poroshenko.htm).
    Чи не запізнілі чуємо заклики?.. Після того, що наробив Порошенко як Президент України і Верховний головнокомандувач, говорити лише про якісь «помилки» означає якщо не лукаве мудрствування доволі зааганжованого оглядача, то в кращому випадку його наївність, тобто політичну незрілість. Відомо, плодючість автора – це ще не переконлива ознака його успішного становлення як публіциста. А що стосується М.Саакашвілі зокрема, зішлюся на більш професійну оцінку Д.Гордона https://112.ua/video/gordon-saakashvili-eto-politik-proshedshiy-ochen-moshhnuyu-shkolu-vyzhivaniya-248045.html Хоча над ним теж виразно тяжіє історична суспільно-політична хиба, докладно проаналізована доктором фізико-математичних наук Л.Шульманом http://paliychuk.in.ua/index.php/statti/115-2011-11-09-09-19-29
    Міхеїл Саакашвілі - порівняно «свіжак» у політичному житті України, та популярність його зростає напрочуд швидко. В чому ж криється секрет успіху цього запального грузина?.. Передусім у незаперечних результатах його діяльності на посаді президента своєї країни. Він справді подолав корупцію у найбільш корумпованому суспільстві колишньої республіки СРСР. Під його керівництвом Грузія запровадила передові системи в управлінні та господарстві, у всебічному обслуговуванні громадян. У країні швидко зросла кількість шкіл, лікарень та санаторіїв, зміцніла обороноздатність країни. Залучивши керівників багатьох держав, він зупинив збройний наступ агресивної Росії, що теж підняло його авторитет у світі.
     І нарешті не менш важлива риса Міхо: його природна людська щирість. Ми самі не завжди буваємо щирими, але кожний з нас свідомо і несвідомо прагне відчути у стосунках з людьми якраз такий душевний комфорт. Виходить, це органічна потреба людини, просто необхідна для нашого еволюційного розвитку.
     В.Портников і Д.Гордон позиціонують себе як українські юдеї, що захищають інтереси України. Таке бажання треба лише вітати, оскільки чимало російських юдеїв, наприклад, Жириновський, Вассерман, пропагандист Соловйов та інші з брутальним викликом підтримують агресора, одначе дієва допомога Україні передбачає послідовність і широкий спектр бодай публіцистичної діяльності, а не вузько-тематичну вибірковість, обмежену суто етнічною ментальністю. Додайте до цього періодичні «вилазки» на шкоду Україні, як от: вкид В.Портникова «Шестая колонна», репліку Д,Гордона щодо назви проспекту ім. Романа Шухевича, і ви можете вивести їхній реальний ККД.
     Нарешті: я впевнений, М.Саакашвілі не уособлює небезпеку ні для українців, ні для юдеїв, краще звернути увагу на проєкт, поширюваний  Ігорем Гекко (нині Беркутом), що має на меті змусити українців більше боятися не Росію, а побудови Небесного Ізраїлю на теренах пяти областей України.

    Олекса Палійчук.

четвер, 7 вересня 2017 р.

ГРІХИ І ПОКАРАННЯ: ПРИКЛАД З ІСТОРІЇ



Про велелюбну царицю Катерину II, яка організувала убивство свого чоловіка і щедро винагородила його убивць, охоче згадують історики та письменники, а народна творчість навіть приписала їй статеві зносини з жеребцем. Одначе мало хто знає, що в стародавньому Римі реально застосовували покарання для жінок, повязане із представником сімейства Конячих ослом.
Римський філософ-письменник Луцій Апулей, що творив за часів Антоніна Пія та Марка Аврелія, докладно описав, як скарали жінку, що отруїла пять чоловік з метою заволодіння їхнім майном: «На арені було поставлено ліжко, оздоблене черепаховими гребнями, з матрацом із піря, вкрите китайським покривалом. Жінку розтягли на ліжку і привязали до нього. Видресирований осел став коліньми на ліжко і спарувався з осудженою. Коли він скінчив, його вивели з арени, а замість нього випустили хижаків, які довершили знущання над жінкою, розірвавши її на частини». Саме дресирувальник Карпофор знайшов секрет, як навчити тварин гвалтувати жінок.
Історія переконує: людство еволюціонує в гуманістичному векторі, у напрямі Совісті. Всі режими, всі ідеології, що протистоять цьому напряму, приречені на загибель. Не сумніваюся, якщо людство схибить з цього шляху, воно теж цілком зникне.

 Олекса Палійчук.