«Хватит связываться с
проходимцами, господин президент. Хватит думать, как в еще большей степени
усилить свой контроль. Пора подумать о стране» (В.Портніков. http://www.liga.net/opinion/349909_giperboloid-prezidenta-poroshenko.htm).
Чи не запізнілі чуємо заклики?.. Після
того, що наробив Порошенко як Президент України і Верховний головнокомандувач,
говорити лише про якісь «помилки» означає якщо не лукаве мудрствування доволі
зааганжованого оглядача, то в кращому випадку його наївність, тобто політичну
незрілість. Відомо, плодючість автора – це ще не переконлива ознака його
успішного становлення як публіциста. А що стосується М.Саакашвілі зокрема,
зішлюся на більш професійну оцінку Д.Гордона https://112.ua/video/gordon-saakashvili-eto-politik-proshedshiy-ochen-moshhnuyu-shkolu-vyzhivaniya-248045.html
Хоча над ним теж виразно тяжіє історична суспільно-політична хиба, докладно
проаналізована доктором фізико-математичних наук Л.Шульманом http://paliychuk.in.ua/index.php/statti/115-2011-11-09-09-19-29
Міхеїл Саакашвілі - порівняно
«свіжак» у політичному житті України, та популярність його зростає напрочуд
швидко. В чому ж криється секрет успіху цього запального грузина?.. Передусім у
незаперечних результатах його діяльності на посаді президента своєї країни. Він
справді подолав корупцію у найбільш корумпованому суспільстві колишньої
республіки СРСР. Під його керівництвом Грузія запровадила передові системи в
управлінні та господарстві, у всебічному обслуговуванні громадян. У країні швидко
зросла кількість шкіл, лікарень та санаторіїв, зміцніла обороноздатність
країни. Залучивши керівників багатьох держав, він зупинив збройний наступ агресивної
Росії, що теж підняло його авторитет у світі.
І нарешті не менш важлива риса Міхо:
його природна людська щирість. Ми самі не завжди буваємо щирими, але кожний з
нас свідомо і несвідомо прагне відчути у стосунках з людьми якраз такий душевний
комфорт. Виходить, це органічна потреба людини, просто необхідна для нашого
еволюційного розвитку.
В.Портников і Д.Гордон позиціонують
себе як українські юдеї, що захищають інтереси України. Таке бажання треба лише
вітати, оскільки чимало російських юдеїв, наприклад, Жириновський, Вассерман, пропагандист
Соловйов та інші з
брутальним викликом підтримують агресора, одначе дієва допомога Україні
передбачає послідовність і широкий спектр бодай публіцистичної діяльності, а не
вузько-тематичну вибірковість, обмежену суто етнічною ментальністю. Додайте до
цього періодичні «вилазки» на шкоду Україні, як от: вкид В.Портникова «Шестая
колонна», репліку Д,Гордона щодо назви проспекту ім. Романа Шухевича, і ви
можете вивести їхній реальний ККД.
Нарешті: я впевнений, М.Саакашвілі
не уособлює небезпеку ні для українців, ні для юдеїв, краще звернути увагу на
проєкт, поширюваний Ігорем Гекко (нині Беркутом),
що має на меті змусити українців більше боятися не Росію, а побудови Небесного
Ізраїлю на теренах п’яти
областей України.
Олекса Палійчук.